Готуємось до форуму «Використання комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі»

Л.М.Сідєльнік,
завідувач ВЦ «Витоки»

Використання ком­п’ютерних технологій в навчально-виховному про­цесі. Створення мультимедійних ресурсів. Використання інтерактивної дошки в навчально-виховному процесі

1. Загальні питання роботи з мультимедійними ресурсами
Новітні комп’ютерні технології дозволяють створити принципово нові методики комп’ютерного навчання з використанням віртуальної реальності на принципі інтерактивності і по-новому побудувати процес навчання. У фантастичному американському трилері «Газонокосильник» навчання за допомогою методів віртуальної реальності зробило з недорозвиненого героя-олігофрена генія. Застосування цих технологій є перш за все необхідністю, а не тільки даниною моді.
Необхідність ця – у зміні характеру взаємодії вчителя та учнів в напрямку більшої інтелектуальної насиченості занять, у створенні для школяра можливості переходу від чисто рутинних виконавчих завдань до творчих. Відтепер застосування комп’ютерів у навчальному процесі стало настільки широким, що для багатьох учнів використання комп’ютерних навчальних програм є більш доступним, ніж читання навчальної літератури.
Головне в навчанні – підвищення рівня засвоєння матеріалу, певних навичок, що веде до розвитку інтелекту і формування особистості. І на цьому шляху комп’ютерні навчальні системи дозволяють зробити процес навчання більш гнучким, активним, а навчання набуває характеру дослідження. Зараз можна легко придбати будь-які CD-диски з комп’ютерними іграми та мультимедіа-енциклопедіями, замовити бази даних по різних галузях знань і усілякі видання – реферати, словники, книги, зводи документів, статей, бібліографічні збірники та ін.
По оцінках міжнародних експертів, Україна на початку 90-х років за рівнем забезпеченості засобами інформатики і зв’язку займала 40-50-і місця у світі. Нині вона переживає комп’ютерний бум, а комп’ютерні методи навчання вже не є екзотичними, і в цілому ряді шкіл практикуються поряд із загальноприйнятими. Більш того, існують вже виготовлені комп’ютерні програми, що цілком моделюють весь процес навчання.
«Самвидав» мультимедійних продуктів індивідуального (аматорського, чи, грубо кажучи, кустарного) виготовлення вимагає дуже великих зусиль, а отримані результати ці зусилля не завжди виправдовують. І це цілком природно: без залучення професійних методистів, постановників, художників, фахівців з нелінійного монтажу й інших спеціалістів не відзняти, наприклад, науково-популярний повноформатний фільм.
Немає гарантії того, що «мультимедійна освіта» у всіх дисциплінах дасть такі ж міцні, не поверхневі, фундаментальні знання як і традиційне навчання, «із крейдою і дошкою». Учителеві, що зважився на використання мультимедійно-комп’ютерної технології, не слід думати, що з їхнім застосуванням відбудеться чудо. В освіті чудес не буває, як у будь-якій практичній сфері діяльності, і гарний в цілому інструмент у недотепних руках одержує зворотні властивості, починає заважати, обтяжувати і заплутувати.
Завдяки величезному прогресу в техніку персональні комп’ютери стають усе могутніше. Вони тепер підтримують звук і зчитують інформацію з компакт-дисків, а використовувані в них швидкодіючі чипи дозволяють стрімко переміщатися по програмі. Так з'явилася платформа для мультимедіа.
Слово «мультимедіа» в останні роки в усіх мовою. У самому елементарному виді, це всього лише використання більш одного засобу для вистави інформації. Найбільш простий випадок – зображення в книзі, більш складний – комп’ютерна програма, у якій зберігаються звукові уривки й відеокліпи, а також текст.
Інтерактивні засоби мультимедіа дозволяють користувачам контролювати спосіб вистави інформації. Це означає, що вони можуть просуватися в пошуках будь-якої необхідної їм інформації зі свого власного шляху.
Звукові образи
Більшість звукових плат можуть створювати й відтворювати два різні типи звукових файлів – хвильові (WAV) і нехвильові, або Midi-файли. Звук – це ті хвилі, що поширюються в повітрі, які змушують вібрувати барабанну перетинку. Усередині вушного лабіринту, ці коливання перетворяться в сигнали, які мозок інтерпретує як звуки. У хвильових файлах зберігається фактична хвильова картина записуваного звуку, але сигнали перетворені в зрозумілий комп’ютеру двійковий код. Спочатку звукові хвилі перетворяться мікрофоном у мінливі електричні сигнали, називані аналоговими. Потім звукова плата реєструє силу цих сигналів кілька раз за певний проміжок часу. Частота, з якої проводиться ця реєстрація, називається частотою дискретизації. Щоб точно відобразити первісне звучання, комп’ютер повинен мати частоту дискретизації, рівну декільком тисячам разів у секунду.
Файли MIDI, навпаки, зберігають не сам хвильовий спектр, а, скоріше, команди для відтворення звуків. Вони можуть використовуватися тільки для зберігання музики: MIDI розшифровується як «цифровий інтерфейс музичних інструментів», і ці файли містять інформацію для відтворення нот. Такі команди відсилаються синтезатору (електронному обладнанню, здатному формувати звуки), і вже він відтворює музику. MIDI файли значно менше, ніж хвильові – займають при тій же тривалості відтворення менш одного відсотка розміру останніх.
Є спеціальні пакети програм, які дозволяють редагувати звук і значно поліпшувати його якість.

Візуальне відображення
Щоб повністю насолодитися мультимедіа, ваш персональний комп’ютер повинен уміти виводити на екран чіткі й барвисті зображення. Монітор відтворює будь-які кольорові зображення за допомогою комбінації трьох основних кольорів – червоного, синього й зеленого. Три електронні гармати в задній його частині обстрілюють екран найтоншими пучками електронів. Зображення на екрані складене з тисяч малюсіньких крапок, що називаються пікселями. Кожний піксель, у свою чергу, складається із групи крапок, які при влученні в них електронного променя світяться червоним, синім або зеленим кольором. Змінюючи інтенсивність променя, можна одержати різні кольори. Чим більше пікселей на екрані, тим чіткіше зображення.
Оскільки кожний залп електронів існує миті, щоб підтримувати зображення на моніторі, потрібна постійна заміна електронів новими. Частотою регенерації вимірюють швидкість, з якої монітор заміняє вертикальні й горизонтальні рядки. Найбільше важливо те, як швидко заміняються вертикальні рядки. У більшості моніторів це відбувається приблизно 76 разів у секунду, тобто вони мають частоту регенерації 76 Гц. Чим вище частота регенерації, тим більше стійке зображення, виведене на екран.
Застосування мультимедіа
Комбінація нерухливих зображень, що й рухаються, мультиплікації, написаних і звучних слів, музики й інших звуків робить сильне враження. Гарна мультимедійна програма використовує всі ці засоби в їхній єдності. Приділяючи занадто багато уваги одному з них (наприклад, відеозображенню), можна зіпсувати загальний ефект. Представляючи інформацію дуже привабливим і простим для розуміння способом, відео займає дуже багато місця на просторі диска, а його завантаження й відтворення можуть сповільнювати роботу програми. Украй важливий також легкий доступ до інформації на диску. Для вказівки шляху до родинної інформації використовуються гіперпосилання: досить клацнути мишкою на одній з них, як користувач перейде до наступного екрана істотної інформації. Гіперпосилання особливо важливі в мультимедиа, оскільки надають користувачеві волю: він може контролювати як обсяг досліджуваного матеріалу, так і швидкість засвоєння. Добре продумані програми мультимедиа дають користувачеві можливість, нажавши на кнопку, одним стрибком повернутися до екрана з вихідним гіперпосиланням. Ще один спосіб виявлення інформації в мультимедійному додатку пов'язаний з використанням вбудованих можливостей пошуку. Пошук заснований на тексті. Навіть додатка, які дозволяють вам шукати відео або звуковий файли, знаходять його по текстовому опису
Існують три основні механізми пошуку – за ключовим словом, за теміою й повнотекстовий. Ключові слова застосовуються для більш загальних тем або питань. Для певної порції інформації розроблювач призначає ключове слово. Перевага пошуку за ключовими словами полягає в його швидкості, оскільки не потрібно нишпорити по всьому тексту, а обмежитися лише вбудованим списком ключових слів.
Предметний же пошук, у цілому, намагається знайти збіги, перебираючи заголовки глав або розділів. Знову ж, після завершення операції додаток відображає список файлів, у яких з’являється тема, що цікавить користувача.
Повнотекстової пошук іде помітно повільніше, тому здійснюється по всьму додаткові. По його завершенню додаток відобразить список усіх статей, які містять посилання на предмет пошуку.
Мультимедійні додатки не обмежуються іграми та енциклопедіями. Є дуже широкий вибір й інших додатків. Це можуть бути методичні посібники для побутових або професійних цілей: наприклад, існують диски, що пояснюють, як удосконалити навички спілкування або зробити в будинку ремонт. Вони знаходять своє застосування в сфері освіти при навчанні дітей рахунку або читанню, дорослих – іноземної мові. Є туристичні довідники, що пропонують користувачеві перед тим, як відправитися в якесь місто, побачити й «почути» його, поринути в його атмосферу. Є диски для аматорів куховарської справи, ремонтування автомобілів. Без мультимедіа не обходяться й у офісі, успішно застосовуючи його, наприклад, в області маркетингу.

Мультимедійні ресурси
Найбільш звичним сьогодні видом мультимедійних ресурсів є «Всесвітня павутина», або Інтернет. Користувач набирає потрібний йому Інтернет-адресу (що починається звичайно з букв «www»), щоб з’єднати свій комп’ютер з мультимедійним ресурсом, що знаходиться на іншому комп'ютері – можливо, за тисячі кілометрів. Підключившись, користувач може «подорожувати» по пропонованому ресурсу точно так само, коли б цей ресурс був завантажений у його комп’ютер з CD-ROM. Єдина відчутна відмінність у тому, що час доступу обмежений швидкістю, з якої дані можуть бути завантажені через Інтернет.
Багато користувачів конструюють власні веб-сайти за допомогою дизайнерських пакетів мультимедійних програм. Готовий веб-сайт розміщають потім на спеціальному комп’ютері («хості», або головному), підключеному до Інтернету.
1. Чи знаєте ви?
У назві «мультимедіа» немає нічого незрозумілого: «мульти» означає «багато», а «медіа» – множина латинського слова «середовище, носій», ( у цьому випадку – спосіб, яким представлена інформація). На дисках CD-ROM найбільше широко використовуються такі засоби, як текст, звук, нерухливі зображення, мультиплікація й відео. Диски CD-ROM дозволяють зберігати набагато більше інформації, ніж гнучкі диски.

2. Організація процесу навчання з використанням ІКТ
Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання.
Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес.
Використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів.
Важливою умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.
Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.
Виходячи з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.
Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу.
Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедія-системою.
Мультимедія-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.
Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності в середніх загальноосвітніх закладах. Основні принципи створення відеоматеріалів з шкільного демонстраційного експерименту:
ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);
фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).
Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:
під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
під час закріплення та узагальнення знань;
для контролю знань.
Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:
комп’ютерні тренажери;
автоматизовані навчальні системи;
навчальні фільми;
мультимедія-презентації;
відеодемонстрації.

Комп’ютерні тренажери
Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.
Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Автоматизовані навчальні системи
Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо.
У побудові навчального матеріалу величезне значення має створення моделей реальних об’єктів, які дозволяють віртуально потрапити всередину об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.
Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.
Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.
Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

Навчальні фільми
Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.
Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.

Мультимедія-презентації
Мультимедія-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації
Необхідно сказати декілька слів про місце наочних інтерактивних засобів у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці (взаємодія натрію з водою, алюмінію тощо), цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.
По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом уроку з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь дослід, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Досліди можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію, як і реальний дослід, можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.
По-третє, відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.
Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування.
Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.
Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедія-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.
Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

3. Використання комп’ютерних програмних засобів на уроках літератури
Умови та потреби сучасного життя, останні досягнення науки й техніки зумовили виникнення нового напрямку в шкільній освіті – комп’ютеризованого навчання. Основи інформаційної культури мають методологічний, світоглядний та загальнокультурний характер, що проявляється у використанні у масовій практиці уні­версальних процедур пошуку, опрацюванні та поданні інформації на базі відповідної системи наукових понять, принципів і законів як необхідних чинників системно-цілісного пізнання.
Слід зазначити, що ефективне використання комп’­ютерних технологій та Інтернету є засобом розвивального на­вчання літературі й вивільняє чимало часу вчителя та учнів для творчої роботи, стимулює інтерес школярів до художніх творів.
Комп’ютеризоване навчання літературі реалізуєть­ся на таких принципах, як:
індивідуалізація (учитель має можливість персонально пра­цювати з кожним учнем, враховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);
диференціація (можна обирати та пропонувати школярам необхідні варіанти навчальних завдань певної складності й кількості та у такій послідовності, що відповідає їхнім пізнаваль­ним можливостям, рівню знань та умінь);
інтенсифікація (наявні різні засоби презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерак­тивних видів і форм робіт).
Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою комп’ютерних технологій під час ви­вчення літератури, зазначимо такі:
пізнавальна (можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп’ютерної бази, так і розміщену на дисках СD-RОМ чи сторінках Інтернету.
розвивальна (під час комп’ютеризованого навчання надаєть­ся можливість враховувати типологічні (вікові) та індивідуальні здібності учнів, виявляти і розвивати потенційні можливості, осо­бисті схильності школярів, водночас коригувати недоліки у роз­витку їхніх умінь та навичок.
тренувальна (за допомогою відповідних комп’ютерних про­грам учні мають можливість самостійно у нетрадиційній формі перевірити свій рівень знань та умінь з певної теми, визначити конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоно­ване завдання ще кілька разів з метою покращання своїх ре­зультатів);
комунікативна (так, під час обміну інформацією між тими, хто спілкується за допомогою комп’ютерів, може бути створена певна віртуальна єдність, представники якої, можливо, ніколи раніше не бачили і не чули одне одного, але, подолавши географічні та часові обмеження, стають учасниками обговорення якихось серйозних питань. Використання комунікаційних можливостей Інтернету дає змогу брати участь у різноманітних конференціях і форумах.
Використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення літератури сприяє виконанню таких з а в д а н ь:
зацікавлення творами світової літератури (тут діє методич­ний прийом «перенесення» зацікавлення з одного предмета на інший. І під час вивчення літератури засобами новітніх технологій варто використати інтерес сучасних школярів до комп’ютерів, зокрема до різноманітних комп’ютерних програм);
унаочнення навчального матеріалу (за допомогою комп’ю­терної медіатеки можна поєднати чуттєві, слухові та зорові ком­поненти впливу на сприйняття художнього тексту учнями. Це реалізовуватиметься у Музичній інтерпретації художнього тек­сту за одночасного супроводу ілюстративним матеріалом, мож­ливими графічними зображеннями до твору);
розширення знань школярів із певної навчальної теми (так, відповідні СD-диски чи літературні портали надають безліч ціка­вої та корисної інформації з основних та фонових знань за те­ мами, яким у звичайних посібниках надається, як правило, не­ достатня увага.
перевірка та самоперевірка набутих знань;
виконання творчих робіт різного роду.